ТОП-5 MotoGP гонок у Мізано

Найкращі гонки у Мізано, які увійшли в історію MotoGP

Людмила Попович
Людмила Попович13 September, 17:17
Найкращі гонки у Мізано, які увійшли в історію MotoGP
Передостання гонка у Європі, а далі гастролюючий цирк летить за океан. Але поки ми ще тут, у Мізано, пропоную згадати найкращі гонки класу MotoGP та 500сс , які раджу передивитись перед основною недільною подією. За десятиліття перебування цього треку у календарі тут вистачало великих гонок. Я обрала п'ять, які найкраще пояснюють, чому Мізано займає особливе місце в історії MotoGP. Хоча важко було зупинитись на пʼяти. 

5. Мізано-2022: 34 тисячні між Баньяєю та Бастіаніні

У 2022 році Мізано отримало майже ідеальний італійський фінал: Ducati проти Ducati, Франческо Баньяя проти Енеа Бастіаніні.
І контекст робив цю боротьбу ще цікавішою. Баньяя був заводським гонщиком Ducati і вів боротьбу за чемпіонство. Бастіаніні виступав за незалежну Gresini Racing, але вже було оголошено, що наступного сезону він стане напарником Пекко у заводській команді.
На старті лідерство захопив Джек Міллер, однак австралієць швидко впав. Після цього боротьба поступово перетворилася на італійську дуель.
На останніх колах Бастіаніні буквально висів на задньому колесі Баньяї. Пекко не мав права на помилку: після провального початку сезону він саме здійснював неймовірний камбек у чемпіонаті.
На фінішній прямій Бастіаніні вийшов із останнього повороту настільки близько, що переможця майже неможливо було визначити на око. 0,034 секунди. Саме стільки розділило двох гонщиків Ducati на фініші. Баньяя переміг і став першим гонщиком Ducati, який виграв чотири гонки MotoGP поспіль. Через кілька місяців ця серія стане частиною його шляху до першого титулу MotoGP.
 

4. Мізано-2017: Маркес проти Петруччі під зливою

Якщо існують умови, у яких Марк Маркес часів Repsol Honda почувався особливо комфортно, то це хаос.
У 2017 році Мізано зустріло MotoGP сильною зливою. Хорхе Лоренцо на Ducati блискуче стартував і швидко відірвався від суперників, але на мокрій трасі перевага могла зникнути за секунду. Так і сталося: Лоренцо впав.
Лідером став Даніло Петруччі на Ducati команди Pramac. Для італійця це був шанс здобути першу перемогу в MotoGP — ще й удома. Але позаду їхав Маркес.
Марк довго не атакував. Він просто залишався поруч, практично не відпускаючи Петруччі. А коли почалося останнє коло, перейшов у наступ.
Маркес обігнав Даніло і виграв гонку. Але важливішими були наслідки: після Мізано Маркес і Андреа Довіціозо мали однакову кількість очок у боротьбі за чемпіонство.
Того дня Мізано фактично змінив хід боротьби за титул, який між іншим наприкінці сезону забрав Маркес.

3. Мізано-2015: гонка, в якій усі помилялися

Одна з найбожевільніших стратегічних гонок в історії сучасного Мізано.
Старт на сухій трасі... а потім починається дощ.
Гонщики заїжджають у бокси та пересідають на дощові мотоцикли... і дощ припиняється. Траса починає висихати і треба знову міняти мотоцикл. Головними героями були Хорхе Лоренсо, Валентино Россі та Марк Маркес. Але кожен обрав свій момент для другої зупинки.
Маркес одним із перших зрозумів, що сліки вже швидші, і повернувся до боксів. Россі та Лоренцо залишилися на дощових шинах довше.
Особливо важливо це було для Yamaha: Россі та Лоренцо саме билися між собою за чемпіонство.
Лоренсо зрештою також перейшов на сліки — і незабаром упав.
Россі затягнув із піт-стопом настільки, що втратив шанс на подіум і фінішував лише п'ятим. Але через падіння Лоренсо все одно збільшив свою перевагу над напарником у чемпіонаті.
А переміг Маркес. Другим став Бредлі Сміт, який ризикнув взагалі не змінювати мотоцикл, переживши дощ на сліках. Третім — Скотт Реддінг, який під час гонки встиг упасти, повернутися на трасу і зрештою опинитися на подіумі.
Як і часто буває в дох - найшвидший гонщик не обов'язково мав перемогти. Переможе все рівно стратегія та факт. 

2. Мізано-2024: Атака, про яку сперечаються досі

Друга гонка в Мізано у 2024 році — Гран-прі Емілії-Романьї — подарувала трасі один із найбільш суперечливих фінішів останніх років.
Хорхе Мартін боровся за титул. Енеа Бастіаніні — за домашню перемогу.
Майже двадцять кіл вони їхали практично разом. Розрив вимірювався десятими частками секунди, але Бастіаніні ніяк не міг провести вирішальну атаку.
Все залишилося на останнє коло.
У четвертому повороті Енеа пішов усередину. Контакт був настільки жорстким, що Мартіну довелося випрямити мотоцикл і виїхати широко за межі траси. Бастіаніні залишився попереду і поїхав до перемоги.
Мартін одразу підняв руку, демонструючи своє ставлення до маневру.
Покарання не було. Стюарди навіть не стали проводити подальше розслідування епізоду.
Для Ducati перемога виявилася символічною — 100-ю перемогою виробника у королівському класі. А Бастіаніні виграв її майже вдома: він народився в Ріміні, буквально за кілька кілометрів від Мізано.
Мартін став другим, Маркес — третім. Баньяя впав і втратив важливі очки в чемпіонській боротьбі.
Один обгін у четвертому повороті одночасно подарував Ducati ювілейну перемогу і став одним із найбільш обговорюваних суддівських епізодів сезону. 

1. Мізано-1989: найкращі пілоти влаштовують бунт на кораблі

У 1989 році їздили ще на 500 куб. см — це попередники сучасного MotoGP.
Того дня проблеми почалися ще до старту. Гонщики попереджали організаторів, старе покриття Мізано ставало надзвичайно слизьким у дощ і вони вважали його небезпечним. Їх послухали, покидали і всі розійшлись. 
Старт дали по сухому.  А потім пішов дощ.
Шванц підняв руку, гонку зупинили. І тут все почалось.

Провідні гонщики вимагали перед рестартом провести хоча б коротку тренувальну сесію на мокрій трасі, щоб зрозуміти, чи взагалі можна на ній безпечно їхати. Організатори відмовили.
Тоді зірки чемпіонату фактично оголосили страйк. Едді Лоусон, Кевін Шванц, Вейн Рейні та більшість інших провідних гонщиків відмовилися брати участь у рестарті. Лоусон пояснював позицію максимально просто: справа була не в небажанні ганятися під дощем — гонщики вважали саме мокрий асфальт Мізано непридатним для гонки. 
Але П'єрфранческо Чілі вийшов на старт.  Чілі мав величезну перевагу над суперниками й здобув свою першу і єдину  перемогу в класі 500.
За спогадами та тогочасними репортажами, Лоусон демонстративно й саркастично аплодував, а Саррон навіть посилав повітряні поцілунки в бік траси. 
Сам Чілі чудово розумів, наскільки дивною була ця перемога, тому на подіумі він особливо не радів. 
Цю гонку неможливо повторити в сучасному MotoGP: бо сучасний комерційний світ не дає гонщикам місця для бойкоту. Спробуєш бойкувати у сучасному світі і тебе зітруть у порошок і до завтра світ забуде, як тебе звати. 
І саме тому Мізано-1989 у моєму рейтингу посідає перше місце - бо раніше трава була зеленіша і яйця у гонщиків були більші.