Єдиний криптоніт Марка Маркеса: Мандаліка

У кар’єрі Марка Маркеса залишилося небагато трас, де статистика виглядає відверто погано. Але Мандаліка стоїть окремо.
З моменту повернення Гран-прі Індонезії до календаря MotoGP у 2022 році Маркес жодного разу не фінішував тут у недільній гонці.
Чотири приїзди. Один DNS. Три сходи. Причому щоразу — з абсолютно іншої причини.
І тепер Маркес повертається сюди в, мабуть, найважливіший момент сезону. Після ідеального вікенду в Мотегі він відіграв десять очок у Хорхе Мартіна: між ними залишилося лише два очки — 333 проти 331.
І наступна зупинка — саме Мандаліка. Траса, яку сам Марк цього року назвав найгіршою для себе серед тих, що залишилися в календарі.
«Якщо дивитися на історію, Індонезія — найгірша, тому що щороку в мене звідти погані спогади».
І для цього є причини. 

Перший вікенд MotoGP на новій Мандаліці став для Маркеса найстрашнішим.
У недільному warm-up він пережив жорстокий хайсайд у сьомому повороті - один із найгірших хайсайдів за всю історію перегонів. Маркеса буквально підкинуло в повітря, після чого він важко впав на асфальт.

Його доправили до лікарні. Діагноз — струс мозку. До гонки лікарі його не допустили.
Але справжні наслідки проявилися вже дорогою додому: у Маркеса знову почалася диплопія — двоїння в очах, проблема, з якою він уже боровся після попередніх аварій.

Пізніше Марк розповів Мету Окслі, наскільки серйозним був той момент. Після повернення до Іспанії він разом із батьком поїхав до лікаря, а вийшовши з кабінету, сказав йому: «Все. Я здаюся».

Маркес і раніше думав про завершення кар’єри після страшної травми руки в Хересі-2020. Але, за словами Окслі, саме після Мандаліки він уперше справді ухвалив таке рішення.
Через два тижні, коли проблеми із зором відступили, Марк передумав і полетів на наступний етап.

Але саме ця перша зустріч Маркеса з Мандалікою вже задала тон усій їхній подальшій історії. 

За рік він повернувся до Індонезії, кваліфікувався восьмим і цього разу принаймні зміг стартувати.

Але фінішу не було ні в суботу, ні в неділю.

У спринті Маркес втратив переднє колесо вже на першому колі в 11-му повороті.
У недільному Гран-прі історія повторилася: ще одне падіння — і ще один схід.

Це був уже зовсім інший сценарій, ніж у 2022-му. Жодної чужої провини, жодної технічної несправності. Просто два падіння за один вікенд.

На той момент уже було оголошено, що після сезону Маркес залишить Honda.
Мандаліка стала ще одним символом того, наскільки важкими були його останні місяці з японським виробником.

Перехід до Gresini Ducati мав змінити все. І певною мірою змінив.
У кваліфікації Маркес був лише 12-м, але в суботньому спринті прорвався на третє місце.
Це важлива деталь: Маркес не те щоб взагалі не здатен їхати швидко на Мандаліці. Подіум у спринті це спростовує.

Але в неділю прокляття повернулося. Марк ішов сьомим позаду Пекко Баньяї, коли двигун його Ducati GP23 відмовив. Мотоцикл загорівся. Маркес знову не побачив картатого прапора.
І цього разу він фактично нічого не міг із цим зробити.

Три Гран-прі Індонезії — нуль фінішів. 

До Мандаліки-2025 Маркес приїхав уже в зовсім іншому статусі.
Заводський гонщик Ducati. І щойно коронований чемпіон світу — титул він оформив на попередньому етапі в Японії.

Здавалося б, якщо колись і ламати цю серію невдач, то зараз. Але весь  вікенд від початку йшов погано. У п’ятничній практиці Маркес двічі впав і вперше за весь сезон був змушений проходити через Q1.

А недільна гонка для нього фактично закінчилася, не встигнувши початися. Марко Беццеккі стартував із поула, але погано рушив із місця. Намагаючись відіграти позиції, італієць атакував Маркеса і зачепив задню частину його Ducati.

Обидва вилетіли з траси ще на першому колі. Для Марка наслідки виявилися значно серйознішими за черговий нуль у протоколі: перелом в області правого плеча та пошкодження зв’язок.

Ця аварія фактично завершила його сезон.

Четверта Мандаліка. Четвертий Гран-прі без фінішу. І знову — зовсім інша причина. 
Це справді прокляття? Чи все таки неприступна конкретно йому траса? Якщо проаналізувати причини сходів з гонки, то мало які залежали саме від Марка та ще й вибірка дуже мала насправді. 

Тобто говорити про одну системну проблему Маркеса на Мандаліці було б неправильно.

Але є ще один момент.

Сама конфігурація траси справді не є ідеальною для його стилю. Маркес визнає, що на Мандаліці особливо важлива швидкість у повороті — corner speed. А це історично не було його найбільшою перевагою, а зараз ще й не є перевагою Ducati.

Марк завжди був надзвичайно сильним на гальмуванні, при різкій зміні напрямку та у V-подібній траєкторії: сильно загальмувати, повернути мотоцикл і якомога раніше його підняти.
Мандаліка більше винагороджує плавність і здатність довго нести швидкість на нахилі. 
І в 2026 році до цього додається ще одна проблема.

Michelin привезе на Мандаліку лише задні сліки з термостійким каркасом — через екстремальну температуру асфальту, яка може наближатися до 60°C. Такий каркас жорсткіший за звичайний. Шина менше деформується і створює менше механічного зчеплення.

І це потенційно більше шкодить Ducati Маркеса, ніж Aprilia Мартіна. Aprilia добре працює через високу швидкість у повороті. Ducati традиційно більше покладається на сильне гальмування, розворот мотоцикла та прискорення — тобто саме на ті фази, де характеристики жорсткішої задньої шини можуть створювати проблеми.

Саме тому можемо припустити, що Маркес і його команда можуть уважно вивчати дані Ферміна Альдегера, який виграв тут торік і краще за багатьох інших гонщиків Ducati працює з такою гумою завдяки більшій швидкості в поворотах. 

Є, щоправда, один контраргумент. Останні три Гран-прі на Мандаліці виграла Ducati.
Тобто мотоцикл тут перемагати може, хоча я ж вас вище переконувала, що не може. Тому просто пригадайте, чий саме мотоцикл це був і за яких умов ін брав перемогу.   

Питання в тому, чи зможе Маркес адаптувати до нього власний стиль саме цього вікенду.
Найгірший момент для зустрічі зі своїм криптонітом
Мандаліка могла б залишатися просто цікавою статистичною аномалією в кар’єрі Маркеса.
Але не цього року.

Після Мотегі боротьба за чемпіонство практично почалася заново. Який раз пісял літніх канікул я це говорю? 

Хорхе Мартін — 333 очки.
Марк Маркес — 331.
Різниця — два бали.

При цьому Мартін уже знає, як перемагати на Мандаліці: у 2024 році саме тут він виграв Гран-прі. А Маркес досі не знає навіть того, як виглядає картатий прапор недільної гонки на цьому треку. 

Можна не вірити в прокляття. Власне, я і не вірю! Особливо, коли ми говоримо про прокляття відносно Марка - не смішіть мене, він саме кого завгодно прокляне. 

Між цими чотирма його невдачами немає очевидного причинно-наслідкового зв’язку.

Але результат у них один. Чотири роки. Чотири спроби. Нуль фінішів у Гран-прі.

І тепер, коли від лідерства в чемпіонаті Марка Маркеса відділяють лише два очки, MotoGP їде саме туди, куди він, мабуть, хотів би їхати найменше.

На Мандаліку.

На його особистий криптоніт.