Історія Массімо Ріволи: як функціонер із Формули-1 перетворив Aprilia з аутсайдера на лідера MotoGP

Коли на початку 2019 року Массімо Рівола вперше переступив поріг боксів Aprilia Racing, мало хто вірив у швидкий успіх італійського бренду. На той момент проєкт у MotoGP переживав глибоку системну кризу: команда стабільно замикала турнірну таблицю, а рішення приймалися в хаосі. Проте Рівола прийшов із світу, де править чіткість, системність, порядок та сувора дисципліна - зі світу Формули-1. Рівола помітно відрізнявся від інших босів двоколісного світу - він був ніби білий комірець який потрапив у тусовку вуличних бандитів.

За плечима італійця був понад двадцятирічний досвід роботи в автоспорті найвищого рівня. Свій шлях він розпочинав ще в скромній Minardi, де пройшов шлях від відділу маркетингу до директора команди. Далі була посада спортивного директора в Toro Rosso, де він керував боксами під час сенсаційної перемоги Себастьяна Феттеля на дощовій Монці у 2008 році. Згодом його запросили до легендарної Scuderia Ferrari, де Рівола роками керував спортивним департаментом поруч із зірками першої величини, а пізніше очолив молодіжну академію Скудерії, виховавши Шарля Леклера.

Призначення Ріволи на посаду генерального директора (CEO) Aprilia Racing у 2019 році стало вирішальним моментом для всієї материнської компанії Piaggio Group, як ми уже побачили потім. Головна проблема команди полягала в тому, що її технічний директор Романо Альбезіано намагався самотужки охопити все: від розробки деталей до фінансових питань, розкладу логістики та розмов із пілотами. Рівола розділив ці сфери, взявши на себе весь менеджмент, маркетинг, залучення ресурсів та політику. Це дозволило інженерам нарешті зосередитися виключно на конструкторській роботі. Якщо Альбезіано хтось не подобався або не виправдовував очікувань, Романо довго не церемонився — легко вказував таким на двері. Масімо мав зовсім інший підхід - він виховував, наставляв, менторив, був свого роду батьком, що працювало краще, ніж підхів Романо. 

Впроваджуючи методики з Формули-1, Массімо переформатував роботу заводської стайні. Він залучив провідних фахівців з аеродинаміки, електроніки та аналізу даних із світу чотириколісних перегонів. Саме Aprilia під його керівництвом першою створила революційний аеродинамічний пакет для мотоцикла, який згодом почали гарячково копіювати навіть японські гіганти. Але першими, звичайно ж, копіювали їх Ducati, які наразі є кровними ворогами одне одному.

Проте найрадикальніша зміна чекала на серце прототипу — його двигун. Тривалий час Aprilia завзято трималася за конфігурацію V4 із кутом розвалу циліндрів у 720. Конструктори бачили у ньому непереборну перевагу, адже вузький мотор дозволяв зробити шасі дуже компактним, маневреним і легким для швидкісних поворотів. Проте за це доводилося розплачуватися відсутністю потужності та необхідністю встановлювати додатковий балансирний вал через вібрації.

І тут прийшов Рівола і поглянув на проблему не як інженер, закоханий у власні креслення, а як прагматичний функціонер. Всі його конкуренти, які перемагали — Ducati та Honda — використовували двигуни V4і із розвалом 90. Заручившись підтримкою Альбезіано, Рівола наполіг на повному перезавантаженні проєкту.

Таким чином, у 2020 році світ побачив абсолютно новий RS-GP з мотором 90 V4. Ця конфігурація забезпечила ідеальний природний баланс сил без зайвих балансирних валів, що одразу дало приріст кінських сил на прямих. Крім того, нове компонування звільнило критично важливий простір для прокладання повітряних каналів, дозволивши реалізувати найдосконалішу аеродинаміку на гріді. Коли Алеїш Еспаргаро вперше проїхався на цьому мотоциклі, то сказав, що ніочго кращого в житті він не відчував.

Результати не забарилися. Завдяки системному підходу Ріволи, відважному технічному рішенню та створенню комфортних умов для пілотів, Aprilia перетворилася з хронічного аутсайдера на переможця Гран-прі та одного з головних претендентів на світовий титул у сучасному MotoGP.

Але справжнім підтвердженням того, що перебудова Ріволи спрацювала, стали навіть не перші перемоги Aprilia. Ними стали сезони 2025 та 2026 років, коли команда остаточно перестала бути сенсацією окремого вікенду і перетворилася на системну силу MotoGP.
2025-й став найуспішнішим сезоном в історії Aprilia у королівському класі. І це при тому, що рік починався зовсім не за планом: чинний чемпіон світу Хорхе Мартін майже весь рік провів у лікарнях і  весь тягар ліг на новачка команди Марко Беззеккі.

Беззеккі завершив сезон третім у чемпіонаті світу — найвище, ніж будь-який гонщик Aprilia до нього. Aprilia того року набрала 418 очок і вперше завершила сезон другою у Кубку конструкторів. Рауль Фернандес із сателітної Trackhouse Aprilia приніс марці 300-ту перемогу у світовому мотоспорті на Філліп-Айленді. Сезон завершився майже символічно: перемогою Беззеккі у Валенсії та другим місцем Фернандеса, тобто дублем Aprilia.

Рівола після цього вже не приховував амбіцій: «Ми можемо дивитися на 2026 рік, не приховуючи нашої мети — боротися за титул». Гучні слова від виробника, який ще кілька років тому радів самому факту потрапляння у першу десятку.

Але хто ж тоді міг передбачити, наскільки швидко Aprilia перетворить ці слова на реальність.
У 2026 році проект, який він почав перебудовувати сім років тому, вийшов на абсолютно інший рівень. Станом на кінець серпня перші три місця у чемпіонаті MotoGP займають гонщики на Aprilia: Хорхе Мартін очолює залік із 240 очками, Марко Беззеккі йде другим із 209, а дебютант MotoGP 2025 року Ай Огура на сателітній RS-GP — третім із 203.

Особливо показовим став Сільверстоун. У спринті Мартін, Огура та Беззеккі принесли Aprilia перший в її історії потрійний подіум у спринтерській гонці MotoGP. Наступного дня заводські RS-GP знову були серед лідерів: Рауль Фернандес переміг, Мартін фінішував другим, а Беззеккі — третім. Тобто весь подіум Гран-прі знову належав мотоциклам із Ноале.

Про шо це говорить? Що Апрілія побудувала і систему, і мотоцикл при яких швидкими можуть бути різні пілоти (а не лише унікальний інопланетянин), заводська та сателітна команди, а результат не залежить від одного вдалого вікенду. Мотоцикл тепер сильний не лише на Сільверстоуні, а мало не на кожному треці. 

Про що ще це говорить? Що людина з Формули-1 навчила Aprilia будувати швидкий мотоцикл? Точно ні!  Інженери в Ноале вміли це і до нього. Як на мене, то це історія про те, як Масімо навчив Aprilia бути великою гоночною командою і працювати системно.